http://siver.com.ua/... class='ulightbox' target='_blank' title='Натисніть для перегляду в повному розмірі...'>http://siver.com.ua/... align='left'>  1 липня у неділю у Мені, по центральній вулиці міста Жовтневій, майже від центру і аж за військомат, було припарковано стільки автомашин, що ні проїхати, ні пройти. А люду йшло з дітьми мабуть більше, ніж на Троїцький ярмарок. Виявилось, що то Менський зоопарк відзначав своє 35-річчя з часу заснування.

На розрекламований у провладних ЗМІ захід з»їхались батьки з дітьми із сусідніх районів та обласного центру. Мабуть, більшість привабило не стільки свято, як безкоштовний огляд експозиції тварин та виступ клоуна, який організовував різні конкурси для дітей, з нагородженням солодощами. На вході до зоопарку теж тиснява. Діти рвалися забратися на надуту гірку та спуститися з неї з вітерцем. Хтось ласував цукровою ватою, інші розглядали сувеніри. Такий собі «халявний» міні-ярмарок.

 То хто ж це влаштував таке театралізоване дійство? Для цього теж знаходилися агітатори, які не втомлювалися повторювати ім’я благодійника. Можливо, не всі його запам’ятали. Наприклад, моя сусідка, якій за 80 років, теж не полінувалася піти на свято, яке організував якийсь олігарх. От тільки прізвища його не запам’ятала.

Не будемо і ми його називати, щоб не робити додаткову рекламу. Відзначу лише, що нинішніх скоробагатьків аж ніяк не можна назвати меценатами. Це не Терещенки чи Ханенки, які на зароблені своїм підприємницьким генієм гроші, будували лікарні, школи, притулки для бідних. Тобто, любили Україну до глибини своєї кишені.

Нинішні багатії теж люблять. Але лише за кілька місяців до виборів. Щоб себе показати, як кажуть, «засвітитися». Тож і не гребують дешевими для них спецефектами: фарбою для ремонту шкіл, даруванням комп’ютерів, концертами під фонограму, чашкою або чайником до професійного свята, бігбордами за 15 тисяч гривень у кожному знедоленому безгрошів’ям селі, єдиним джерелом існування жителів якого є город та здача олігархам-доларовим мільйонерам молоко по півтори гривні за літр.

Валерій Магула